Рефераты, дипломные проекты и тд. Скачать бесплатно!

Категории работ

Социология

Менеджмент (Теория управления и организации)

Психология, Общение, Человек

Культурология

Технология

Химия

История

Материаловедение

Историческая личность

Политология, Политистория

Международные экономические и валютно-кредитные отношения

Гражданская оборона

Экономическая теория, политэкономия, макроэкономика

Теория государства и права

Литература, Лингвистика

Искусство

Философия

Физкультура и Спорт

История экономических учений

Бухгалтерский учет

Маркетинг, товароведение, реклама

Религия

Педагогика

Медицина

Банковское дело и кредитование

Налоговое право

Криминалистика и криминология

Уголовное право

Российское предпринимательское право

Техника

Компьютерные сети

Математика

Микроэкономика, экономика предприятия, предпринимательство

Семейное право

Физика

Биология

Музыка

География, Экономическая география

Здоровье

Программирование, Базы данных

Международное частное право

Программное обеспечение

Теория систем управления

Охрана природы, Экология, Природопользование

Иностранные языки

Сельское хозяйство

Государственное регулирование, Таможня, Налоги

Компьютеры и периферийные устройства

Транспорт

Разное

Ценные бумаги

Римское право

Москвоведение

Правоохранительные органы

Космонавтика

Трудовое право

Астрономия

История государства и права зарубежных стран

Гражданское право

Радиоэлектроника

Страховое право

Военная кафедра

Право

Таможенное право

Прокурорский надзор

Конституционное (государственное) право России

Юридическая психология

Уголовный процесс

Подобные работы

Организация предпринимательской деятельности в сельском хозяйстве

echo "Важная роль в реализации этих задач отводится принципам и закономерностям организации сельскохозяйственного производства на предприятиях АПК. На их основе вырабатываются стратегия и тактика разв

Состояние и основные пути улучшения использования трудовых ресурсов на примере АО "Прогресс" Саратовская область Питерский район

echo "Поэтому следует обратить особое внимание на резервы и пути улучшения использования трудовых ресурсов. Глава 1: Организационноэкономическая характеристика хозяйства. §1 Природно-климатические усл

Агрохимия и система применения удобрений

echo "Виконання завдання по хімізації покладено на пункти хімізації і агрохімічні об'єднання, агрохімічні центри. Говорячи про роль мінеральних добрив, неможливо забувати, що для отримання високих та

Модернизация мини-колбасного цеха

echo "Решение этих и других проблем привлекает руководителей колхозов и совхозов и заставляет их изыскивать возможности строительства новых и совершенствования уже существующих малых предприятий. Но с

Агрономические приемы улучшения почв

echo "Развитию этого свойства способствуют живые организмы ( растения,животные,микробы ),связанные с почвой и состовляющие вместе с ней сложные экологические системы – биогеоценозы . Плодородие в знач

Отчет за производственную практику по агрохимии и системе применеия удобрений

echo "Виконання завдання по хімізації покладено на пункти хімізації і агрохімічні об'єднання, агрохімічні центри. Говорячи про роль мінеральних добрив, неможливо забувати, що для отримання високих та

Взаимоотношения сельскохозяйственных предприятий с финансовой системой

echo "Аграрная политика направляется на создание условий для стабилизации и увеличения объемов производства и реализации конкурентоспособной продукции и продовольственных товаров. Достижение поставле

Агрохимия и система применения удобрений

Агрохимия и система применения удобрений

Виконання завдання по хімізації покладено на пункти хімізації і агрохімічні об'єднання, агрохімічні центри.

Говорячи про роль мінеральних добрив, неможливо забувати, що для отримання високих та сталих врожаїв велике значення має застосування органічних добрив, вапнування кислих грунтів, гіпсування солонцюватих грунтів і інші прийоми окультурення орного шару. Підвищення ефективності добрив в більшій мірі залежить від конкретних умов, доз добрив, строків і способів їх внесення. При широких масштабах застосування в сільському господарстві мінеральних і органічних добрив, меліорантів, пестицидів, стає необхідність комплексного вивчення їх впливу не тільки на родючість грунтів, урожай і якість продукції, а й на навколишнє середовище. Стоїть завдання розробити екологічно допустимі дози внесення добрив і пестицидів в сівозміні, застосувати природозберігаючі технології їх внесення.

Велике значення має запобігання деградації грунтів, яка проявляється у явищах техногенного підкислення грунтів, дегуміфікації, зміні агрегатного складу. Необхідно забезпечити бездефіцитний баланс органічної речовини. Обов'язково треба боротися з ерозією, оскільки вона завдає значної економічної шкоди і оцінювати її розміри. 1 Мета, завдання практики Основна мета виробничої практики —підготовити студента до самостійної роботи в сільськогосподарському виробництві, наукових установах, чи в сфері сервісного обслуговування виробництва, а також продовження польових і лабораторних досліджень згідно індивідуального плану слухачів магістратури.

Основне завдання практики —практично закріпити отримані теоретичні знання з системи застосування добрив та охорони грунтив.

Практика ставить такі завдання: — ознайомитись з виробничою діяльністю господарства, грунтами, роботою агрохімічної служби, технологічними процесами в рослінництві та тваринництві; — навчитись визначати агрохімічну, екологічну і економічну ефективність застосування місцевих і мінеральних добрив, засобів захісту рослин, хімічних меліорантів; — навчитися аналізувати результати діяльності господарства, проводити польові досліди, дослідження грунтів, проводити грунтову та рослинну діагностику і контроль якості продукції, аналізувати дані попередніх турів агрохімічних досліджень грунтів; — закріпити навички складання агрохімічних картограм, технологічних карт, еколого-агрохімічного паспорта; — навчитися приймати вірні рішення. 2 Загальні відомості про господарство Історія Агрономічної дослідної станції бере свій початок від радгоспу “Митницяі Саливонківського цукрокомбінату, який був організований в 1921 році. В 956 році Постановою ЦК КП України і Ради Міністрів УРСР від 10.05.1956 року №524 і наказом Міністерства вищої освіти УРСР від 24.05.1956 року №390 “Про прийняття радгоспів сільськогосподарськими учбовими закладамиі радгосп “Митницяі був переданий в підпорядкування Українській сільськогосподарській академії від 23.03.1956 року №84 “Про об'єднання Митницької Агрохімічної дослідної станції та Митницького учбово-дослідного господарстваі створена Агрономічна дослідна станція.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.1995 року №387 “Про Національний аграрний університеті та наказом Мінсільгосппроду України від 29.06.1995 року №157 Агрономічна дослідна станція передана в пряме підпорядкування Національному аграрному університету. Підприємство спеціалізоване на виробництві молока, м'яса, зернових та технічних культур. Площа сільськогосподарських угідь 1056,2 га в тому числі ріллі 934,2 га. На території розташований один населенний пункт —село Пшеничне, де проживає 683 чоловік, з них 168 чоловік пенсіонери та 190 чоловік працюючих.

Агростанція займає вигідне економічне і географічне положення. На відстані 3 км проходить автодорожна магістраль обласного значення, яка зв'язує Агростанцію з районним центром м.

Васильків та обласним центром м. Києвом. Відстань до районного центру 28 км, а до обласного 54 км. Підприємство має в розпорядженні склади, майстерні, гараж, торговий центр, гуртожитки, житлові будинки, тваринницькі приміщення, дорогу з твердим покриттям і інші необхідні для господарювання споруди.

Протягом восьми років машинно-тракторний парк не поповнювався.

Укомплектованість сільгоспмашинами на низькому рівні. Значна частина засобів механізації фізично та морально застарілі. В зв'язку з таким станом техніки частина основних виробничих процесів виконується несвоєчасно, в результаті чого знижується рівень продуктивності землі, худоби та праці. Виробництво і реалізація продукції Рослинництво В підприємстві налічується така кількість земельних угідь: Загальна площа землі 1147,9 в т.ч. сільгоспугіддя 1056,2 з них рілля 934,5 сіножаті 37,3 пасовища 81,7 плодові насадження ,7 Грунти.

Основну частину в складі грунтів займають чорноземи звичайні — більше 70%, біля 15% —чорноземи лучні, також маємо в складі грунтів чорноземи опідзолені, лучно-чорноземні та дерново-опідзолені грунти.

Рослинництво обслуговує тракторно-польова бригада, в якій нараховується 25 тракторів різних марок, в тому числі 4 гусеничних, 9 зернозбиральних комбайнів, 2 силосозбиральні та 2 бурякозбиральні комбайни і інша грунтообробна та посівна техніка, а також автопарк з наявністю 36 автомобілів, реммайстерня, будівельна бригада, столова. Однією з найважливіших культур, що вирощуються в господарстві, є озима пшениця. Їй буде приділена особлива увага. В структурі зернових ця культура займає 48%. Господарство проводить посів декількох сортів озимої пшениці —Миронівська 61, Миронівська 33, Мірич. Ці сорти ціняться високою врожайністю до 70 ц/га і більше, високим вмістом клейковини, що становить більше 24% та білку —13—%, стійкі до хвороб, користуються на ринку попитом, як цінний товар. В наступні роки передбачається збільшити площі посіву пшениці до 200 га, а за рахунок внесення мінеральних добрив та застосування засобів захисту рослин, збільшити валовий збір до 1875 т в 2002 році. Ячмінь —сорт “Мірозіі —пивоварний з низьким вмістом білку. В наших умовах урожайність становить 50 ц/га. Горох —сорт “Лілеяі —бобова культура, має високі харчові якості, урожайність 27 ц/га. З технічних —цукрові буряки.

Незважаючи на те, що процес вирощування складний і клопіткий, ця культура в господарстві необхідна, як продукт харчування, а також як корм для годівлі тварин, отримання цукру та надходження прибутку. Овочі в господарстві передбачено вирощувати лише для забезпечення їдальні своїми овочами, для харчування працівників та студентів.

Обсяги та структура виробництва продукції рослинництва наведені в табл. . Таблиця 1 Площі посіву та врожайність основних сільськогосподарських культур по агрономічній дослідній станції НАУ

Показники 1999 р. 2000 р.
площа валовий Урожайні- площа валовий Урожайні-
га збір,т сть,ц/га га збір,т сть,ц/га
Зернові всього 290 11886 41,1 330 11934 36,1
Озима пшениця 100 5646 56,5 160 6126 38,3
Ярі зернові 190 6240 32,8 170 5798 34,1
Ячмінь 160 5042 31,5 100 4184 41,8
Овес 10 594 59,4 10 742 74,2
Просо 5 129 25,8
Горох 10 402 40,2 40 562 14,1
Гречка 10 202 20,2 15 178 11,9
Технічні культури 51 х х 13 х х
Цукрові буряки 48 14132 294 10 4220 422
Ріпак 3 11 3,7 3 15 5,0
Овочі 5 412 82,4 9 381 42,3
Столовий буряк 2 291 145,5 2 117 58,5
Морква 0,5 15 30,0 1 108 108
Цибуля 1 2 2,0 3 143 47,7
Коромові культури 588 х х 582 х х
Кормові буряки 25 12043 482 25 12000 480
Кукурудза —на с. 150 22295 148 170 41125 242
на зелений корм 70 14479 207 70 22974 328,2
1-річ.трав всього 363 66712 184 307 32235 105
Багат.трав,всього 50 5825 117 80 9495 118
Всього площа 934 х х 934 х х
Показники продуктивності тваринництва значно знизились, що призвело до зменшення товарної продукції, а разом з тим зменшення прибутку (див. табл.2). Таблиця 2 Основні показники розвитку тваринництва за 1999— р. по агрономічній дослідній станції НАУ
Показники 1999 2000
1 2 3
Поголів'я тварин, гол. 884 790
ВРХ, гол. 754 670
Корови, гол. 300 300
Свині, гол. 130 120
Свиноматки, гол. 30 30
Надоїли молока, ц 11460 8755
Удій на одну фуражну корову, кг 3820 2918
Середньодобовий удій, кг 10,5 8,0
Реалізація молока 9366 6901
% товарності 81,7 78,9
Середньодобовий приріст ВРХ, г 369 408
Середньдобовий приріст свиней, г 150 138
Вироблено м'яса всього, ц 774 742
в т.ч. ВРХ, ц 726 703
Продовження табл.
1 2 3
свинини, ц 48 39
Вироблено на 100 га с/г угідь молока, ц 1085 829
Вироблено на 100 га с/г угідь яловичини, ц 68,8 66,6
Вироблено на 100 га ріллі свинини, ц 5,1 4,2
Реалізовано в живій вазі всього, ц 426 642
в т.ч. ВРХ, ц 405 597
Вироблено на 100 га с/г угідь м'яса, ц 73 70,3
Народилося телят, гол. 312 323
Народилося свиней, гол. 218 268
Народилося коней, гол. 6
Загинуло телят, гол. 17 22
Загинуло поросят, гол. 34 28
Застосування прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур базується на технологічних картах, складених групою науковців НАУ під керівництвом професора В.П.Гудзя за методикою комп'ютерних розрахунків, що розроблена проректором Мельником І.І. Господарство має польову, зерно-просапну десятипільну сівозміну з наступним чергуванням культур: 1. Конюшина 2. Озима пшениця 3. Цукрові буряки 4. Кукурудза на зерно 5. Кукурудза на силос 6. Горох 7. Озима пшениця 8. Цукрові буряки, кормові буряки 9. Кукурудза на силос 10.Ячмінь + багаторічні трави У господарстві також є прифемська кормова сівозміна, яка забезпечує потреби тваринництва у кормах. Вона має таке чергування культур: 1. Люцерна (вивідне пасовище) 2. Кукурудза на силос 3. Озимі на зелений корм, поукісно кукурудза на зелений корм 4. Кукурудза на зелений корм + люцерна раз в 3— роки Врожайність основних сільськогосподарських культур є меншою, ніж це можливо в даній зоні через недостатню культуру агротехніки та брак коштів для закупівлі добрив, засобів захисту рослин, техніки, елітного насіння. 3 Грунтово-кліматичні умови господарства 3.1 Кліматичні умови Темпи росту і розвитку рослин, урожай і якість сільськогосподарських культур в значній мірі залежать від метереологічних умов. Кліматичні умови у Васильківському районі Кіївської области є сприятливими для вирощування багатьох сільськогосподарських культур, в тому числі й озимої пшениці (Агрокліматичний довідник, 1989). Територія району має нахил в напрямі з півдня на північ та з заходу на схід.

Завдяки цьому географічна широта не впливає на ріст температур з півночи на південь.

Температура в південній частині області знижується за рахунок підвищення висоти поверхні над рівнем моря. Клімат місцевості помірно континентальний.

Територія Васильківського району лежить в північній частині Лісостепу й межує з південними районами зони Полісся.

Васильківський район знаходиться на території помірно-теплого, помірно-зволоженого агрокліматичного підрайону Київської області. Сума активних температур складає 2500— 0 С. Останні весняні заморозки закінчуються в кінці травня, а перші осінні починаються в кінці вересня.

Вегетаційний період рослин з температурою вище +5 0 С складає 215 днів. В порівнянні з середніми багаторічними даними температура повітря в перші декади відновлення вегетації рослинами була дещо вищою, а кількість опадів —нижчою на 10— мм. В останні декади вегетаційного періоду температура повітря була дещо вищою за середню багаторічну, проте кількість опадів була меншою. Це відповідно впливало на ріст і розвиток рослин протягом вегетаційного періоду, надходження поживних речовин із грунту в рослини. У таблиці 3 наведена детальна характеристика кліматічних умов агрономічної дослідної станції. Таблиця 3.- Характеристика метеорологічних умов (по даним агрономічної дослідної станції НАУ)

2000 2001
IX Х ХI ХII I II III IY Y YI YII YIII
Середньомі-
сячна
температура, 16,9 9,3 3,1 -4,0 -5,1 -1,4 2,0 12,0 14,4 16,8 18,6 20,5
0 С
Середньомі-
сячна
багаторічна
температура, 11,6 0,9 -0,7 -3,2 -6,2 -5,6 -0,8 6,9 17,2 19,1 18,2 18,3
0 С
Середньомі-
сячна
кількість
опадів, мм 16,4 30,1 43,5 31,8 25,2 33,1 22,6 38,4 30,7 56,6 42,4 6,0
Середньомі-
сячна
багаторічна
кількість
опадів, мм 38,2 39,4 32,1 43,4 28,0 27,1 29,3 40,0 51,3 65,4 68,1 61,4
Загалом можна відмітити, що погодні умови року були4сприятливими для отримання доброго врожаю. Проте, недостатня4кількість опадів в період наливу зерна зернових культур та4росту коренів буряків значною мірою відбилась на отриманому4врожаї.4 3.2 Рельєф та грунтові води Рельєф місцевості плоско-рівнинний (Київське плато).4Грунтові води залягають на глибині 2—2,5 м. Мікрорельєф досить4розвинений, що часто спричиняє утворення на полях господарства4численних блюдець та місцеве вимокання озимих зернових культур.4 Рельєф території —слабкохвиляста рівнина з незначними4відкритими пониженнями. Рельєф поверхні впливає на розподіл4опадів та нагрівання грунту, що, в свою чергу, відбивається на4розвитку рослин.4 Грунтові води на території залягають неглибоко і у вологі4роки по капілярам досягають верхніх горизонтів грунту. В посушливі роки рівень грунтових вод знижується, внаслідок чого4повітряно-водний режим наближається до чорноземів плато.4 3.3 Грунти господарства В структурі грунтів переважають чорноземи звичайні біля470%, чорноземи лучні —20%, також маємо в складі грунтів4лучно-чорноземні та чорноземи опідзолені. Чорноземи лучні4характеризуються наявністю карбонатів, лінія яких змінюється4від поверхні до 1,2—,5 м в залежності від умов зволоження, що4значною мірою впливає на фосфатний режим грунтів.

Чорноземи4звичайні та чорноземи лучні мають високу забезпеченість по4азоту та фосфору і середню та низьку по калію (по Мачигіну).4Вміст гумусу 4—,8 %. Реакція водної витяжки близька до4нейтральної, що забезпечує сприятливі умови для росту і4розвитку більшості культур.4 В структурі грунтів важливе місце займають4лучно-чорноземні грунти. По зовнішніх ознаках лучно-чорноземні4грунти відрізняються від чорноземів потужних вкороченим4профілем, наявністю оглеєння з глибини 130— см, що чітко4проявляється у сизуватому забарвленні й наявності ржавих плям,4відсутності карбонатної плісняви (хоч грунти й скипають від 0 % HCl з поверхні). Карбонати в цих грунтах знаходяться в4непомітній формі.4 По гранулометричному складу лучно-чорноземні грунти4відносяться до крупнопилувато-легкосуглинкового.4 Лучно-чорноземний грунт має до 20 % мулу (0,001 мм). Це обумовлює нагромадження гумусу в цьому грунті і визначає також4його зернистість.4 Профіль лучно-чорноземного карбонатного грунту4 характеризується такими показниками:4 0 — 0 Н 1 ---- см —гумусовий перший, темно-сірий, вологий,4 40 крупнопилувато-легкосуглинковий,4 порохувато-комкувата, рихлий, велика4кількість коренів та трав'янистої4рослинності, ущільнений, перехід4малопомітний;4 40 — 0 Н 2 ----- см —гумусовий другий, темно-сірий, але4 20 трохи світліший Н 1 , вологий,4 крупнопилувато-легкосуглинковий,4комкувато-зерниста, ущільнений, скипає4від HCl, перехід поступовий;4 60 — 0 НР - ----- см —верхній перехідний, добре гумусований,4 10 темно-сірий, вологий, комкуватозерниста, ущільнений, багато кротовин,4видимих карбонатів намає, перехід4поступовий;4 70 — 35 РН к - ------ см —нижній перехідний, нерівномірний і4 65 слабогумусований, карбонатний, буруватосірий, крупнопилувато-легкосуглинковий,4горіхувато-зерниста,ущільнений, сильно4переритий землериями, по ходу коренів4видно борошнисті виділення карбонатів,4з глибини 130 см починається оглеєння,4яке проявляється у вигляді сизуватих та4іржавих плям, в нижній частині в'язкий,4перехід ясний;4 Р к 35 —180 см —лесовидний карбонатний суглинок,4 і глибше сизувато-жовтий, оглеєний, мокрий,4 в'язкий, багато іржаво-бурих плям,4легкосуглинкового гранулометричного4складу.4 Реакція грунтового розчину сприятлива для росту і розвитку4більшості сільськогосподарських культур Лісостепової зони4(табл. 4). Ці грунти характеризуються порівняно високим вмістом4СаСО 3 . та мають вісоку вбірну здатність, що обумовлює порівняно4високий вміст гумусу і легкосуглинковий гранулометричний склад.4 Лучно-чорноземні грунти середньозабезпечені фосфором і4калієм. Однак, щоб отримати високий врожай, необхідно звернути4увагу на внесення фосфорно-калійних добрив. В ранньовесняний4період можливе азотне голодування рослин, тому що грунт довгий4час надмірно зволожений, внаслідок чого процеси амонітрифікації4та нітрифікації пригнічуються.4 Таблиця 4.- Агрохімічна та фізико-хімічна характеристика4 лучно-чорноземного карбонатного грунту4

Глибина Гумус, рН Ємність Вміст легкодоступних поживних
відбору % водний поглинання, Речовин, мг на 100 г грунту
проби, мг-екв на
см 100г грунту NO 3 - NH 4 + Р 2 O 5 K 2 O
0— 4,71 7,2 30,4 1,8 3,4 4,1 6,9
25— 4,40 7,4 29,1 1,1 2,1 3,6 8,1
Основними грунтотворними породами на території дослідної станції є леси четвертинного періоду.

Гранулометричний склад переважно легко та середньосуглинковий. Все це дозволяє зробити висновок, що грунтові умови досить спріятливі для вирощування районованих культур. 4 Заходи по захисту грунтів від деградації, ерозії, наслідків аварії на ЧАЕС Угіддя господарства розташовані на рівнині Київського плато з плоско-рівнинним рел'єфом. Ступінь ерозійної небезпеки в цілому можна оцінити як низький. Вітрова ерозія не характерна для цієї місцевості і пилових бурь майже не буває. Серед ерозійних явищ можна відмітити “випахування поляі. При цьому погіршуються фізичні властивості грунту. За даними Шикули М.К. кількість водотривких агрегатів в результаті цього процесу може знижуватись на 5— %. Наступним явищем, яке погіршує фізичні властивості грунту є утворення плужної підошви на глибині 22— см. Для його запобігання у господарстві, по-перше, проводять різноглибинну оранку під різні культури, а по-друге, було б бажаним раз у 3— роки проводити чизелювання на глибину 35— см чизельним плугом ПЧ 2,5, тому що плужна підошва обмежує проникнення кореневої системи рослин у глибші шари грунту, де є достатні запаси грунтової вологі на протязі більшої частини вегетаційного періоду, які забезпечують такі важливі процеси, як налив зерна у озимих та ярих зернових культур, ріст та розвиток рослин і сприяє підвищенню врожайності і якості сільськогосподарських культур. Це особливо важливо у нинішніх економічних умовах.

Набагато більшу загрозу для родючості грунту являє собою такий вид деградації, як дегуміфікація грунту. Досліди показують, що в польових сівозмінах при насиченості органічними добривами близько 13 т/га та 300 кг/га мінеральними добривами, і високому рівні врожайності спостерігається від'ємний баланс гумусу до 0,6 т/га при врожайності озимої пшениці 60 ц/га, цукрових буряків —400— ц/га. З цих даних можна зробити висновок, що бездефіцитний баланс гумусу може бути досягнутий при насиченості органічними добривами 24 т/га.

Альтернативою цьому може бути залишення рослинних решток на полі у комплексі з введенням двох полів багаторічних трав. Для зменшення мінералізації азоту гумусу і одночасного підвищення ефективності мінеральних добрив доцільно використання інгібіторів денітрифікації, таких як гуанціанпіридин. У майбутньому доцільно також проводити посіви сої на зелений корм.

Взагалі структура площ господарства, в який 80 % займають орні землі не може забезпечити бездефіцитного балансу гумусу. Іншим чинником, що значною мірою впливає на стан грунту є його гідрологічний режим.

Грунтові води, що залягають на глибині 2—,5 м, містять значну кількість гідрокарбонатів.

Весною при високому стоянні вод капілярна кайма піднімається до поверхні грунту, а влітку через зменшення рівня грунтових вод падає вологість водних горизонтів, що викликає перехід гідрокарбонатів у карбонати. Це явище призводить до ретроградації фосфатів і спричиняє необхідність обов'язкового підживлення цукрових буряків фосфорними добривами. У господарстві зрошення буде економічно неефективним через засолення грунтів гідрокарбонатно-хлоридного характеру.

Вищенаведені особливості дають можливість робити висновки про відсутність загрози підкислення грунтів за рахунок фізіологічної кислотності мінеральних добрив, тому цілком можливе застосування хлориду амонію, сульфату амонію, сірчанокислого калію.

Господарство на основі даних про радіоактівне забруднення теріторії проводить доступні науково обгрунтовані роботи по безпечному веденню сільського господарства. На полях проводиться комплекс агрохімічних, меліоративних та агротехнічних заходів, що знижує надходження радіоактивних речовин у товарну продукцію. Серед цих заходів слід відмітити раціональне використання органичних і мінеральних добрив, що передбачає недопущення надмірного азотного живлення рослин. Співвідношення азоту, фосфору і калію повинно бути зрівноваженим або зміщеним в бік фосфорно-калійного живлення. З метою зниження надходження радионуклідів у продукти харчування необхідно по можливості більшу увагу приділяти технічним культурам, таким як: цукровий буряк, озимий ріпак, зернові культури для переробки на крохмаль та спирт у разі перевищення ГДК по радіонуклідам. У господарстві щорічно необхідно проводити радіологічний контроль продукції рослиництва та тваринництва. 5 Агрохімічна служба, агрохімічне забезпечення і обслуговування Агрохімічне забезпечення і обслуговування здійснюють державні та комерційні підриємства та об'єднання (рис. ).

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ
Агрохімічний сервіс передбачає надання аграрним€товаровиробникам виробнічих послуг у сфері хімізації€сільськогосподарського виробництва. Підпріємства агрохімічного€сервісу є такі, які надають виробничі послуги виробнику€агаррного продукту, але вони не є власниками виробленого€продукту.€ Агрохімічний сервіс передбачає наукове забезпечення та€обслуговування виробника сільськогосподарської продукції.€Наукове забезпечення передбачає вивчення стану грунтів,€агрохімічний моніторінг, паспортизацію земель, вивчення складу€кормів і ефективності застосування засобів хімізації (хімічні€меліоранти, добрива, пестициди і біологічно актівні речовини),€складання систем і планів застосування добрив, розробку€рекомендацій використання засобів хімізації.€ Агрохімічний сервіс здійснюють рідпріємства і організації,€об'єднання (Державний технологічний центр родючрсті грунтів,€Національна асоціація “Укрсільгоспхіміяі, ВАТ “Агрохімцентрі,€обласні і районні формування “Сільгоспхіміяі, ПХ (пункті€хімізації), сільськогосподарські господарства, посередники.€Державний технологічний центр родючрсті грунтів, який об'єднує€державні проектно-технологічні центри охорони родючості грунтів€та якості продукції Автономної Республіки Крим та областей,€разом з науково-дослідними і проектними установами,€агрохімічними лабораторіями здійснюють наукове забезпечення,€яке об'єднує роботи з обстеження грунтів, паспортізації земель,€видачі науково-обгрунтованих рекомендацій застосування засобів€хімізації, аналіз добрив, кормів і сільськогосподарської€продукції.€ До агрохімічного обслуговування належіть комплекс заходів€ і послуг, які забезпечують сільськогосподарських виробників€добривами, пестицидами, меліорантами, технікою і технологіями€для їх застосування. До агрохімічних робіт відносять наукові,€розвідувальні, проектні, лабораторні роботи, застосування€добрив, пестицидів, меліорантів, спрямованих на підвищення€родючості грунтів, урожайності сільськогосподарських культур і€поліпшення якості продукції рослинництва.€ Основне агрохімічне забезпечення і обслуговування€здійснюють підпріємства різних форм власності: 1) державної€(агрохімічна) —Державний технологічний центр охорони родючості€грунтів, науково-дослідні, навчальні установи; 2) кооперативної —“Укрсільгоспхіміяі, “Агрохімцентрі, обласні та районні€формування “Сільгоспхіміяі, ПХ, різні об'єднання.€ Агрохімічний сервіс об'єднує агрохімічне забезпечення і€обслуговування.€ Напрямки агрохімічного забезпечення такі: 1) проведення€агрохімічних досліджень, складання агрохімічних картограм,€паспортів; 2) розробка системи і планів застосування добрив,€складання кошторисної документації на проведення вапнування,€гіпсування, застосування добрив; 3) проведення комплексної€діагностики; 4) визначення потреби у засобах хімізації; 5)€Державний і авторський контроль за проведенням хімічної€меліорації, застосуванням добрив і пестицидів.€ Агрохімічне обслуговування господарств району здійснюють€районні формування “Сільгоспхіміяі. До їхньої виробничої бази€належать склади для зберігання добрив, пестицидів,€консервантів, кормових добавок, комплекс машин для підготовки€та внесення добрив і пестицидів, траспортні засоби, майстерні.€ Основним завданням дерджавних підпріємств агрохімічної€служби є розробка рекомендацій на основі результатів наукових€досліджень, проведення моніторінгу грунтів, визначення якості€засобів хімізації і здійснення Державного контролю за їх€використанням у виробництві. Основні функції державних€підприємств агрохімічного сервісу полягають у здійсненні€аналітичного контролю за агрохімічним, екологичним і€фізико-хімічним станом грунтів, їх родючістю, проведенні€грунтового моніторінгу сільськогосподарськіх угідь,€паспортизації земель, визначенні складу кормів і засобів€хімізації, визначення потреби у засобах хімізації, проведення€арбітражних аналізів державного контролю за застосуванням€засобів хімізації.€ Державні проектно-технологічні центри охорони родючості€грунтів та якості продукції на основі результатів агрохімічних€досліджень земель і розробок науково-дослідних установ і€проектних установ видають рекомендації застосування засобів€хімізації, здійснюють державний контроль за їх ефективним€використанням.€ Результатами роботи проектно-технологічних центрів охорони€родючості грунтів і якості продукції і науково-дослідних€установ є наукове забезпечення сервісного обслуговування€виробника сільськогосподарської продукції та сировини.€Організації агрохімічного обслуговування (“Укрсільгоспхіміяі,€“Агрохімцентрі, пункти хімізації господарств (ПХ), обласні,€районні формування “Сільгоспхіміяі, посередники) здійснюють€забезпечення господарств засобами хімізації, виконують роботи,€пов'язані з їх використанням.€ 6 Технологія зберігання та внесення добрив€ Основним в господарстві місцевим добривом є гній. Гній є€важливим джерелом азоту, фосфору, калію, а також багатьох інших€елементів живлення рослин, позитивно впливає на мікробіологічну€діяльність в грунті, підвищує родючість. В тоні змішаного гною€в середньому міститься: азоту —5 кг, фосфору —2,5 кг, калію —€ 6 кг, кальцію 3,5 кг, органічної речовини —210 кг. Крім€основних поживних елементів в гної є ферментативні і ростові€речовини. Зберігають гній до внесення щільним (холодним)€способом в штабелях або гноєсховищах. При такому зберіганні€гній укладають в бурти висотою 1 м і шириною 3— м.

Довжина€бурта залежить від кількості гною.

Кожний шар після укладення€негайно ущільнюють.

Висота ущільненого бурта повинна бути в€межах 2—2,5 м. Після укладення останнього шару гною бурт€закривають соломою і землею. Щільне зберігання гною дозволяє€одержати напівперепрівший гній через 4 місяці після закладки.€При такому зберіганні гною значно менше, ніж при інших€способах, втрачається органічна речовина і азот.€ При зберіганні гною в рихлих буртах проходить більша€втрата азоту і органічної речовини. Тому під час літньої і€осінньої вивозки гною, необхідно рівномірно розподіляти по полю€ і негайно заорювати. Гній в купах дуже вивітрюється і€пересихає, поживні речовини із нього вилуговуються дощовими і€талими водами.

Велика кількість гною вивозиться в поле в€зимовий час. Такий гній необхідно укладати в штабеля шириною€3— м і висотою 1,5— м. В кожному такому штабелі повинно бути€близько 200— тон гною.

Кожний штабель укладається за€короткий час і добре ущільнюється.

Розкидання гною з таких€штабелів потрібно проводити перед оранкою. Під час зберігання в€гної проходять за участю мікроорганізмів процеси розпаду€твердих виділень тварин з утворенням більш простих мінеральних€з'єднань і другорядні процеси синтезу. Аміачний азот€втрачається, головним чином, при розкладанні сечі. Вона€розкладається раніше і швидше, ніж інші складові частини гною.€Гній вноситься, як основне добриво під зяблеву оранку або пар.€Найбільший ефект від заорювання гною в парове поле під озиму€пшеницю, а в умовах зволоження під картоплю і овочеві культури,€а також під кукурудзу.

Особливо ефективна сумісна заробка гною€з мінеральними добривами в грунт або внесення їх разом у€вигляді органомінеральнх компостів.€ Мінеральні добрива —це промислові продукті або природні€копалини, які містять елементи, необхідні для живлення рослин€та підвищення родючості грунту. Їх отримують з мінеральних€сполук шляхом хімічної або механічної переробки.

Бувають прості€та комплексні. Комплексні поділяються на змішані, складні та€комбіновані. Прості бувають азотні, фосфорні, калійні.€Характеристика деяких представників цих добрив: NH 4 NO 3 аміачна селітра, містить 34—% азоту.

Половина азоту€знаходиться в рухомій швидко засвоюваній формі —нітратній, а€друга половина —в повільно та довго діючій, амонійній.€Отримують шляхом нейтралізації газоподібним аміаком 45—%-го€розчину азотної кислоти з послідовним упарюванням: NH 3 + HNO 3 - -> NH 4 NO 3 .€ (NH 4 )SO 4 - сульфат амонія, містить 20,5—% азоту.€Отримують при коксуванні, а саме уловленням сірчаною кислотою€аміаку і шляхом нейтралізації сірчаної кислоти аміаком.€[Ca (H 2 PO 4 ) 2 x H 2 0 + H 3 PO 4 + CaSO 4 ] —простий порошкоподібний€або гранульований суперфосфат, містить 14—20% Р 2 О 5 . Отримують€шляхом розкладання фосфоритів або апатитів сірчаною кислотою.€ Ca 10 (PO 4 )6F 2 + 7H 2 SO 4 + 3H 2 O = 3 Ca(H 2 PO 4 ) 2 x H 2 O + 7CaSO 4 +2HF.€ Фосфоритне борошномістить 16—% Р 2 О 5 . Отримують шляхом€помолу природніх фосфоритів.€ Калімаг K 2 SO 4 x 2MgSO 4 - містить 18—% К 2 О. Отримують з€лангбейніту після видалення з нього NaCl вилуговуванням.€ Калімагнезія K 2 SO 4 x MgSO 4 - містить 24—% К 2 О і 11—%€ MgO. Отримують при обезводненні шеніту.€ Більшість мінеральних добрив розчиняється в воді. Щоб€уникнути втрат необхідно мати склади з водонепроникним€покриттям, із щільними стінами і вентиляцією, цегляну чи€асфальтовану підлогу. Склад повинен мати двоє воріт розміщених€навпроти, а також вільну площу для підготовки добрив перед€внесенням в грунт і пересування транспортних засобів.€Гігроскопічні добрива у вологу погоду злежуються і втрачають€свою розсипчатість. Тому вікна, двері складу за таких умов€повинні бути закритими і добрива необхідно періодично€перемішувати. Різні види добрив потрібно зберігати окремо в€засіках, розділених перегородками, розміри і кількість яких€залежать вид асортименту і кількості добрив, які поступають.€Добрива, що поступають в заводській тарі, складають на€дерев'яні щити в штабеля і зберігають до їх використання.€Пошкоджені і підмочені мішки, а також добрива із підвищеною€вологістю зберігають окремо від основної маси.€ Ефективність удобрення залежить не тільки від кількості і€якості добрив, але і від способу їх внесення в грунт. Існують€два способи внесення добрив: суцільний та місцевий.€ При суцільному внесенні застосовують відповідні розкидачі€ РУМ 5 та ІРМГ 4, тукові сівалки СЗ 3,6. Місцеве внесення носить€локальний характер розподілу добрив.

Залежно від часу внесення€добрив і призначення розрізняють: основне удобрення (до€посіву), припосівне (під час посіву), підживлення (внесення€добрив в період росту рослин).€ Основне удобрення проводять розкидним способом з€наступною заробкою добрив на повну глибину.

Припосівне€удобрення проводять під час посіву в рядки, лунки разом з€насінням рядковими сівалками. Підживлення проводиться рядковими€(в рядки, міжряддя) культиваторами-рослинопідживлювачами чи€розкидним способом.€ У господарстві застосовується прямоточна технологія€траспортування мінеральних добрив атомашинами ГАЗ 53 та ГАЗ 52.€Добрива перевозяться з станції Васильків 1 до складу€мінеральних добрив і розвантажуються. Перед внесенням добрив за€допомогою траспортера проводиться завантаження добрів у€розкидачі та їх внесення у грунт. Це зумовлено тим, що відстань€від складу до поля не перевищує трьох кілометрів.

Добрива, що€злежалися, у разі необхідності можуть бути подрібнені€подрібнювачами мінеральних добрив або гусеничним трактором. При€проведенні підживлення озимої пшениці у фази виходу в трубку та€наливу зерна використовують сечовину, яка вноситься в€розчиненому вигляді оприскувачем з шириною захвату 21 м і€робочим тиском 3,5 атм. (у випадку, якщо листова діагностика€показує можливість отримання сильної пшениці).€ У стаціонарі кафедри агрохімії внесення добрив проводиться€вручну через невеликий розмір посівних ділянок, велике число€варіантів внесення добрив та складність механізації цих€процесів.€ 7 Система удобрення культур в сівозмінах та розрахунок€балансу гумусу та елементів живлення€ Фактичні системи удобрення культур в сівозмінах за виключенням€сівозміни стаціонару кафедри агрохімії у даний час не повністю€відповідає вимогам збереження родючості грунтів та технологіям€вирощування основних сільськогосподарських культур (табл. 5—).€ Таблиця 5 Фактична система застосування добрив у польовій€ сівозміні № 1 у 2001 р.€

Кількість добрив за строками і способами внесення
Чергування Основне Припосівне Піджив
культур лення
орга- N, Р 2 0 5 , K 2 О, N, Р 2 0 5 , K 2 О, N,
нічні кг/га кг/га кг/га кг/га кг/га кг/га кг/га
т/га
Ячмінь + б/р трави
Конюшина
Озима пшениця 45 45 10 10 10 65
Цукрові буряки 30 50 60 60
Кукурудза на зерно 15
Кукурудза на силос 30
Горох 30 30
Озима пшениця 30 50 50 10 10 10 75
Цукрові буряки 50 60 60
Кормові буряки
Кукурудза на силос
Таблиця 6 Фактична система застосування добрив у прифермській сівозміні
Кількість добрив за строками і способами внесення
Чергування Основне Припосівне Піджив
культур лення
орга- N, P 2 0 5 , K 2 О, N, Р 2 0 5 , K 2 О, N,
нічні кг/га кг/га кг/га кг/га кг/га кг/га кг/га
т/га
Кукурудза на зеле-
ний корм + люцерна 30 15
раз в 3—роки
Люцерна (вивідне
пасовище)
Кукурудза на силос 40 90 60 60 15
Озимі на зелений
корм, поукісно ку- 60
курудза на зелений
корм
Таблиця 7 Фактична система застосування добрив у сівозміні кафедри агрохімії (варіант № )
Кількість добрив за строками і способами внесення
органічні, N, Р 2 0 5 , K 2 О,
т/га Кг/га кг/га кг/га
Люцерна
Озима пшениця 60 80 80
Цукрові буряки 30 140 180 180
Кукурудза на силос 30 140 90 90
Озима пшениця 90 80 80
Горох 30 60 60
Озима пшениця 20 80 80 80
Цукрові буряки 30 140 180 180
Кукурудза на зерно 90 90 135
Ячмінь + підсів
люцерни
Як бачимо, система застосування добрив у стаціонарі кафедри агрохімії за насиченістю органічними і минеральними добривами цілком відповідає вимогам інтенсивних технологій. У інших сівозмінах через недостатню кількість добрив в першу чергу удобрюються основні культури, такі як озима пшениця, цукровий буряк та інші. Баланс гумусу є важливим показником, що обумовлює підтримання і збереження ефектиної та потенційної родючості грунтів. Найбільш оптимальним цей показник є в сівозміні стаціонару кафедри агрохімії і становить -120 кг/га на рік. Не зважаючи на те, що баланс гумусу є негативним, він блізький до бездефіцитного. Щоб баланс вважався бездефіцитнім, необхідно довести його до рівня хоча б -50 кг/га. Для цього необхідно збільшити норму гною на 1,2 т/га (з 13 до 14,2 т/га по сівозміні). Баланс елементів живлення в стаціонарі кафедри агрохімії є близьким до оптимального і становить: азоту +8 кг/га, фосфору +34 кг/га, калію + 17 кг/га. Це цілком відповідає вимогам збереження родючості грунтів (за Прянишниковим). Баланс азоту, з одного боку, забезпечує зменшення мінералізації гумусу, з іншого, не допускає надмірного вмісту мінеральних форм азоту в грунті, що спріяє отриманню екологічно чистої продукції рослинництва, яка не містить значних кількостей нітратів. Інтенсивність балансу фосфору становить 140 %, тому рослини достаньо забезпечені рухомими формами фосфору. В інших сівозмінах через недостатнє застосування органічних та мінеральних добрив баланс поживних елементів є від'ємним. Це знижує врожайність культур і викликає деградаційні процеси в грунтах. 8 Технологія вирощування озимої пшениці, технологічна карта Озиму пшеницю висівають у поля сівозміни після найкращих попередників. Обробіток грунту під озиму пшеницю спрямований на боротьбу з бур'янами, шкідниками та збудниками хвороб, нагромадження достатніх запасів вологи та поживних речовин, потрібних для забезпечення дружніх сходів, нормального росту і розвитку рослин.

Система обробітку грунту в значній мірі залежить від попередника, забур'яненості поля і району вирощування.

Важливим заходом вирощування високих врожаїв є проведення ранньої оранки після непарових попередників. Для поверхневого обробітку грунту використовують дискові і плоскорізальні знаряддя.

Важливим заходом підвищення врожайності озимої пшениці є внесення органічних і мінеральних добрив. З урожаєм 46 ц/га зерна з грунту виноситься близько 140 кг азоту, 50 кг фосфору, 90 кг калію.

Розробляючи систему удобрення, треба планувати так, щоб частину добрив вносити до сівби (основне удобрення), частину —під час сівби (рядкове), а решту —восени і навесні (підживлення). Для суцільного внесення мінеральних добрив застосовують тукові сівалки РТТ 4,2, СЗ 3,6 а для розкидання гною —гноєрозкидач ПРТ 16, РОУ 5, РТО 4, РУН 15Б. З місцевих добрив вносять гній, компости. Калійні і фосфорні добрива доцільно вносити під передпосівну оранку або перед лущенням, щоб вони повніше перемішувалися з грунтом.

Ефективність мінеральних добрив підвищується при внесенні їх під час сівби в рядки.

Рядкове удобрення посилює розвиток кореневої системи і підвищує зимостійкість пшениці. Широко застосовують підживлення озимих восени і навесні. Для сівби використовують кондиційне насіння високих репродукцій.

Урожай значною мірою залежить від строків сівби. Сівбу слід починати з настанням середньодобової температури 15—17 о С. Пшеницю слід сіяти за 50— днів до припинення осінньої вегетації рослин. Сіють озиму пшеницю звичайним рядковим з міжряддям 15 см або вузькорядним з міжряддям 7,5 см способом.

Застосовують також перехресний спосіб сівби. Норма висіву залежить від грунтово-кліматичних умов, особливостей сорту, удобрення, строків і способів сівби та інших факторів. В Степу —160— кг/га, Лісостепу 160—200 кг/га, Поліссі —180— кг/га.

Глибина загортання озимої пшениці залежно від вологості і стану грунту може бути різною.

Правильна глибина загортання насіння має важливе значення для утворення вузлів кущення.

Урожайність озимої пшениці значною мірою залежить від догляду за посівами.

Важливим заходом догляду є боронування навесні, яке разом з підживленням створює сприятливі умови для росту і розвитку рослин. Своєчасне збирання врожаю запобігає втратам зерна і сприяє зберіганню якостей сильних пшениць.

Збирають у восковій стиглості зерна роздільним способом у стислі строки —протягом 8— днів. При роздільному збиранні пшеницю скошують у валки жатками ЖНС 6—, ЖВС 6,0, ЖВН 6. Через 4— днів після збирання і просихання валки підбирають комбайнами.

Приводимо технологічну карту вирощування озимої пшениці за стандартною для Лісостепу технологією та опис цієї технології (табл. 7). Слід зазначити, що перелік машин і механізмів не вичерпується наведеними у цій карті і можуть бути використані агрегати іноземного виробництва, наприклад, зернозбиральні комбайни “Фергюсон MF-38і тощо.

Таблиця 8 Технологічна карта вирощування озимої пшениці

N/N Склад МТА, Кі-сть Термін Об'єм робіт
кількість машин
в агрегаті аг. рб поч. дн. год.
1 2 3 4 5 6 7 8 9
1 К-701 БДТ —10 1 1 1 7/8 2 10 100,0 га
2 ЮМЗ-6Л ПФ-0,75 1 1 1 10/8 7 10 15,5 т
3 ЮМЗ-6Л АИР-20 1 1 1 10/8 7 10 15,5 т
4 ЮМЗ-6Л ПФ-0,075 1 1 1 10/8 7 10 63,0 т
5 ВЛ:ДВИГ УТМ-30 1 1 2 10/8 7 10 63,0 т
Продовження табл.
1 2 3 4 5 6 7 8 9
6 К-701 МВУ-16 1 1 1 10/8 7 10 315,0 ткм
7 К-701 ПТК-935 1 1 1 10/8 7 10 100,0 га
ККШ-6 2 1 1
8 К701 КШУ-18 1 1 1 20/8 1 10 100,0 га
9 ЭЛ.ДВИГ.ПС-10А 1 1 1 28/8 1 6 20,0 т
10 ЭЛ.ДВИГ 3М-60А 1 1 1 9/9 3 10 20,0 т
11 ГАЗ-53 УЗСА-40 1 1 1 9/9 3 10 100,0 ткм
12 К-701КШУ-18 1 1 1 9/9 3 10 100,0 га
13 Т-150 СП-11А 1 1 2 9/9 3 10 100,0 га
С3—,6 А 3 1 1 8
14 ЮМЗ-6ЛПФ-0,75 1 1 1 16/3 2 8 15,0 т
15 МТЗ-100 МВУ-5А 1 1 1 16/3 2 8 75,0 ткм
16 ГАЗ-53 АЦА-3,85 1 1 1 5/5 3 6 100,0ткм
17 ЮМЗ-6А АПЖ-12 1 1 1 5/5 3 6 20,0 г
18 ЮМЗ-6Л ОМ-630 1 1 1 5/5 3 6 100,0 га
19 ЮМЗ-6Л ПФ-0,75 1 1 1 13/5 2 10 22,0 т
20 МТЗ-100 МВУ-5Л 1 1 1 13/5 2 10 110,0 ткм
21 ГАЗ-53 НЦА-3,75 1 1 1 15/5 3 6 100,0 ткм
Продовження табл.
1 2 3 4 5 6 7 8 9
22 ЮМЗ-6Л НТЖ-12 1 1 1 15/5 3 6 20,0 т
23 ЮМЗ-6Л ОМ-630 1 1 1 15/5 3 6 100,0 га
24 ГАЗ-53 АЦА-3,75 1 1 1 20/5 3 6 100,0 ткм
25 ЮМЗ-6А АТЖ-12 1 1 1 20/5 3 6 20,0 т
26 ЮМЗ-6Л ОМ-630 1 1 1 20/5 3 6 100,0 га
27 СК-5М ЖВН-6А 1 1 1 9/7 1 12 30,0 га
28 ЮМЗ-6Л ЖВС-6 1 1 1 11/7 1 12 30,0 га
29 ДОН 1500 1 1 1 13/7 3 12 60,0 га
ПКИ-1500 1 1 1
2 ПТС-4— 1 1 1
30 ЗИЛ-4502 0 2 2
31 ЮМЗ-6Л2ПТС-4 1 5 5 13/7 3 12 202,5ткм
32 ДОН-1500 1 1 1 13/7 3 12 40,0 га
33 ЗИЛ-4502 0 1 1 13/7 3 12 1000,0 ткм
34 ЮМЗ-6Л ПВ-6 1 1 1 13/7 3 12 40,0 га
35 ЮМЗ-6Л 2ПТС-4 1 2 2 17/7 3 12 135,0 ткм
36 ЮМЗ-6Л ПСР-0,58 1 1 1 13/7 12 12 720,0 т
37 ЮМЗ-6Л УСА-10 1 1 1 13/7 12 12 720,0 т
Продовження табл.
1 2 3 4 5 6 7 8 9
38 ЮМЗ-6Л ПСР-0,5 1 1 4 25/7 12 10 30,0 т
39 3Л ДВИГ ЗАВ-40 1 1 1 13/7 7 12 500,0 т
40 КАМАЗ —5320 1 1 1 13/7 7 12 5250,0ткм
9 Умови альтернативного ведення землеробства На сучасному етапі розвитку сільського господарства загострився ряд проблем.

Насамперед, втрата родючості грунтів, забруднення грунтів залішками пестицидів, радіонуклідами, важкими металами тощо. Це змушує переглянути агротехнічні, агрохімічні та меліоративні заходи.

Альтернативна сістема землеробства для даного господарства повинна бути спрямовагна на подолання ціх негативних ефектів та отримання продукції, яка придатна для дієтичного харчування. Деякі дослідження з цього питання, зокрема, впровадження елементів безплужного обробітку грунту проведені проф.М.К. Шикулою. Дослідження дали позитивний ефект по забезпеченню рослин фосфором, зменшенням втрат вологи тощо. Разом з тим досліди гостро поставили проблему боротьби з бур'янами, вімушуючи застосовувати значні кількості гербіцидів.

Найкращі результати слід очікувати при чергуванні оранки та безполицевого обробітку. Відомо, що гній має найвищий коєфіцієнт гуміфікації при внесенні його в поверневий шар до 10 см. Але таке внесення спріяє підвищенню втрат аміачного азоту. Тому воно може бути рекомендоване у разі дефіцитного балансу гумусу з обов'язковим внесенням помірних (до 60 кг/га) норм азотних добрив. Для збільшення надходження органічної речовини у грунт необхідно заборонити спалювання стерні і залишати її на полі після подрібнення комбайном. За умов збільшення кількості великої рогатої худоби та свиней і відповідно зростання потреби у кормах необхідно в кожній сівозміні передбачити вивідні поля, де на протязі трьох років вирощуються багаторічні бобові трави. Необхідно, з еколгічної точки зору, довести площу пасовищ до 20 % загальної площі господарства. 10 Науково-дослідна робота Тема магістерської роботи “Вплив добрив на формування врожаю озимої пшениці на лучно-чорноземному карбонатному грунті Лісостепу Україниі. Польові дослідження, що були розпочаті в 2000 році, проводили в стаціонарній польовій сівозміні кафедри агрохімії та якості сільськогосподарської продукції на Агрономічній дослідній станції НАУ. Роботу проводили з озимою пшеницею Миронівська 61 в другому полі сівозміни після люцерни за такою схемою: 1. Контроль 2. Післядія гною (фон) 3. Фон + N 30 P 80 K 80 + N 30 4. Фон + N 45 P 120 K 120 + N 30 5. N 30 P 80 K 80 + N 30 Дослід має трьохкратну повторність. Площа облікової ділянки —100 м 2 , посівної —175 м 2 . В досліді використовували аміачну селітру (34 %), гранульований суперфосфат (19,5 %) та 40 % калійну сіль.

Добрива вносили згідно до схеми досліду.

Агротехніка вирощування озимої пшениці була загальноприйнятою для даної зони. Насінневий матеріал мав наступні наявні якості: схожість насіння —99,6 %, чистота —100 %. Посів проводили 10 вересня 2000 р.

Урожай збирали 28 липня 2001 року в фазу повної стиглості зерна шляхом прямого комбайнування по ділянках.

Урожай зерна перераховували на 100 % чистоту та 14 % вологість. Перед збиранням врожаю були відібрані пробні снопи з двох несумісних повторень, в яких визначали структуру врожаю по методиці, яка описана Майсуряном. Грунт дослідної ділянки лучно-черноземний карбонатний крупнопилувато-легкосуглинковий, орний шар якого характеризується такими показниками: вміст гумусу —4,69 %, рН водний —7,1, ємність поглинання —31,0 мг-екв на 100 г грунту, середньо забезпечений азотом, фосфором і калієм. Згідно плану роботи в зерні озимої пшениці визначали білковий азот, сиру клейковину та крохмаль. Агрохімічні показники визначали загальноприйнятими методами. Дослідження будуть проведені в 2002 році і всі одержані результати за 2000—2002 рр. будуть оброблені і наведені в магістерській роботі. 11 Охорона праці Питання охорони праці регулюються Кодексом законів про працю та законом України про пестициди та агрохімікати (1994 р.). Викоростовувати слід тільки ті пестициди, що увийшли до офіційного “Спискуі. Працюючий контингент повинен пройти попередній медичний огляд. У місцях роботи з пестицидами потрібно встановлювати застережні знаки з відповідними написами.

Склади потрібно ретельно охороняти. Всі роботи з пестицидами потрібно виконувати тільки за допомогою спеціальних машин і апаратів.

Готувати розчини та суміші потрібно на спеціальних заправочних станціях, розташованих за 500 м від житла, ферм, виробничих приміщень. Потрібно запобігати отруєнню тварин, корисних комах та риби за рахунок правильного застосування хімічних препаратів та додержання всіх правил та вимог. Слід звернути особливу увагу на використання спецодягу та ЗІЗОД при роботі з мінеральними добривами та пестицидами. ВИСНОВКИ За час проходження практики детально ознайомився з діяльністю господарства, його перспективами розвитку.